На курсах іноземних мов у нас часто питають порад, як краще запам’ятовувати слова, як краще зрозуміти значення слів, якщо у одного слова декілька варіантів перекладу. Наші перекладачі сумісно з викладачами розробили цей матеріал, який направлений на те аби допомогти як тим, хто вивчає мову, так й перекладачам, що лише починають свою кар’єру, зрозуміти тонкощі мови й відчути особливості використання слів в залежності від ситуації. |
|
Ви, скоріше за все, бачили або ж чули усних перекладачів під час роботи, коли який-небудь усний перекладач нашіптує голові держави або ж виконує усний переклад у звуконепроникних кабінках на крупних міжнародних конференціях.
|
|
Одна з найбільших хитрощів при обговоренні технічного перекладу – це якимось чином перемішати його з науковим перекладом, або ще гірше, використовувати обидва терміни рівнозначно. У літературі про переклад у досить коротких посиланнях на технічний переклад, ми бачимо такі вирази як науковий та технічний переклад, де, можливо задля зручності, автори не бачать жодної проблеми у тому аби ставитися до цих двох понять як до однакових або навіть як до єдиного поняття. Ця фундаментальна помилка лише сплутує усі карти, бо науковий та технічний переклади – це не одне й те саме, їх неможливо порівнювати на рівних.
|
|
Вважається, що для того аби бути гарним технічним перекладачем, Вам необхідно бути експертом у високоспеціалізованій галузі й при цьому Ви не можете спеціалізуватися більше ніж на одній чи на двох галузях.
|
|
Усний переклад телефонних переговорів та розмов вперше представили у 1973 році у якості безкоштовної послуги в Австралії. Він став відповіддю на хвилі іммігрантів, що прибували у країну, в результаті збільшувалася необхідність у спілкуванні іншими мовами. Спочатку таку службу запропонували у Мельбурні та у Сідней, її використовували для екстремальних ситуацій, але з часом вона розширилася та перетворилася у програму з більш загальним призначенням та більшою кількістю цільової аудиторії (Department of Immigration and Multicultural and Indigenous Affairs, 2005).
|
|
Сімдесят років тому у 1940 році популярний науковий журнал опублікував коротку статтю, що дала поштовх до розвитку однієї з самих цікавих примх 20-ого сторіччя. На перший погляд у статті мало що говорило про майбутню популярність. Ні назва статті, "Наука та лінгвістика", ні сам журнал, M.I.T.’s Technology Review, не були пов’язані з лінгвістикою. Сам автор, інженер-хімік, що працював на страхову компанію та працював за сумісництвом лектором з антропології у Йєльському Університеті, був маловірогідним кандидатом на міжнародне визнання. І Бенджамін Ліі Ворф дав життя дуже цікавій думці про те, що мова має владу над мисленням, а його чисельні праці змусили ціле покоління вірити, що наша рідна мова обмежує наше мислення.
|
|
Не існує такої речі як стовідсотково точний переклад. Не дивлячись на це ми знаємо наскільки невловимою може бути досконалість й тим не менше, існують засоби аби звести до мінімуму будь-яку можливість помилки. Знаючи про це, один перекладач дуже довго розробляв систему під назвою чотирьох етапний підхід до якості перекладу й цей підхід необхідно застосовувати до кожного отриманого завдання.
|
|
Стиль не має значення у технічному перекладі. Це скоріше за все одне з найбільш дратівливих невірних уявлень для технічних перекладачів, бо це припущення є найбільш невмотивованим та має на увазі, що у технічних перекладачів не має тих самих лінгвістичних та письмових навичок, що є у інших перекладачів. Можливо проблема криється у тому, що існує думка ніби то поняття стиль підходить лише до літератури. Якщо подивитися на поняття стилю з літературної точки зору, то самому поняттю стиль не має жодного місця у технічному перекладі.
|
|
Було визначено, що на технічний переклад припадає близько 90% від загальної щорічної кількості перекладів у світі (Kingscott 2002:247). Й це недивно, приймаючи до уваги важливість, що надають наявності технічної інформації на найрізноманітніших мовах. Це спровоковано частково через збільшення міжнародного фокусу у багатьох компаній, а частково законодавчою базою, наприклад Розпорядження Ради Європейського Союзу C411 (1998a), Директива ЄС 98/37/EC (Рада Європейського Союзу 1998b), а також Директивою Ради 93/42/EEC (1993) та міжнародними стандартами, наприклад EN 292-2: 1991 та EN 62079: 2001 – й це лише деякі.
|
|
Технічний переклад дуже довго вважався гидким каченям перекладу, особливо це чітко було видно в академічних колах. Цей вид перекладу не відрізняється особливою вільністю та привабливістю, йому явно не вистачає чарівної та чарівливої сили інших видів перекладу; саме тому технічний переклад часто розглядають як тренувальну вправу для відпрацювання спеціальної термінології. Й насправді, ці фактори, спеціальні знання, у деякому ступеню призвели до того, що іноді технічного перекладу бояться або ж відчувають до нього відразу, як це часто відбувається з сучасними варварами сучасного лінгвістичного світу.
|
|
